Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
знавіснілий
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до знавісніти.
2》 у знач. прикм. Який знавіснів, утратив розум, почуття міри в чому-небудь; озвірілий.
|| Розбурханий, шалений (про стихійні сили і т. ін.).
3》 у знач. прикм. Який дуже набрид, остогид.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: знавіснілий


матиме такий вигляд: Що таке знавіснілий