Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
змовляти
-яю, -яєш, недок. , змовити, -влю, -виш; мн. змовлять; док. , перех. 1》 також без додатка, заст. Справляти заручини.
2》 тільки док. , розм. Промовити, сказати.
3》 також без додатка, розм. , етн. Те саме, що замовляти 2).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: змовляти


матиме такий вигляд: Що таке змовляти