Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
зіниця
-і, ж. 1》 Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння.
|| розм. Райдужна оболонка ока.
2》 розм. , рідко. Те саме, що око.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: зіниця


матиме такий вигляд: Що таке зіниця