Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
зів'ялий
рідше зов'ялий, -а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зів'янути, зов'янути, зів'яти, зов'яти.
2》 у знач. прикм. Який зів'яв, перестав бути зеленим, свіжим; в'ялий (про рослини).
|| перен. Позбавлений свіжості, пружності; зморшкуватий (про шкіру людини і т. ін.).
3》 у знач. прикм. , перен. Який утратив жвавість, рухливість, бадьорість; млявий.
рідше зов'ялий, -а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зів'янути, зов'янути, зів'яти, зов'яти.
2》 у знач. прикм. Який зів'яв, перестав бути зеленим, свіжим; в'ялий (про рослини).
|| перен. Позбавлений свіжості, пружності; зморшкуватий (про шкіру людини і т. ін.).
3》 у знач. прикм. , перен. Який утратив жвавість, рухливість, бадьорість; млявий.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: зів'ялий
матиме такий вигляд: Що таке зів'ялий
матиме такий вигляд: зів'ялий
матиме такий вигляд: Що таке зів'ялий