ззаду
іззаду, присл. 1》 Із задньої сторони, зворотного боку, із спини; прот. спереду.
|| На деякій віддалі, слідом за ким-, чим-небудь; прот. попереду.
2》 у знач. прийм. з род. в. Уживається на означення предмета, особи, позаду яких відбувається дія або що-небудь розміщене.