Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
здобувати
-аю, -аєш, недок. , здобути, -уду, -удеш; мин. ч. здобув, -була, -було; наказ. сп. здобудь; док. , перех. 1》 Діставати, розшукувати, знаходити кого-, що-небудь.
|| Заробляти, набувати працею.
|| Брати, завойовувати що-небудь, оволодівати чимось у бою, зі зброєю в руках.
|| Наполегливо досягати чого-небудь у впертій боротьбі, навчанні і т. ін.
|| перен. Діставати, мати що-небудь (урок, користь і т. ін.) як результат чогось. Здобувати науковий ступінь.
2》 Виймати, витягувати звідки-небудь.
3》 Виробляти, одержувати що-небудь. Здобувати вогонь.
4》 Видобувати, діставати з надр землі, з морських глибин.
5》 рідко. Одержувати (перев. листа).
6》 перен. Примушувати з'являтися, виникати; викликати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: здобувати


матиме такий вигляд: Що таке здобувати