Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
здобичник
-а, ч. , фольк. Людина, яка чинить розбій, грабіжництво.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: здобичник


матиме такий вигляд: Що таке здобичник