Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
здобич
-і, ж. 1》 Добуте, захоплене і т. ін. на полюванні, у бою, з надр землі тощо.
2》 Те, що є предметом полювання, ловлі, захвату і т. ін.; жертва.
3》 розм. Те саме, що здобуття.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: здобич


матиме такий вигляд: Що таке здобич