звіряти
I -яю, -яєш і рідко звірювати, -юю, -юєш, недок. , звірити, -рю, -риш, док. , перех. 1》 кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому-небудь свої думки, плани, таємниці і т. ін.
Звіряти душу (серце) кому — довірливо розкривати кому-небудь свої почуття.
2》 кому, на кого. Виявляючи довір'я, доручати, довіряти кому-небудь щось.
II -яю, -яєш, недок. , звірити, -рю, -риш, док. , перех.
1》 Зіставляючи що-небудь із чимсь, перевіряти точність, відповідність чому-небудь і т. ін.
|| Взаємно порівнювати, співвідносити що-небудь.
2》 Перевіряючи, встановлювати наявність або відсутність кого-, чого-небудь.
3》 Старанно вивіряти справність, придатність чого-небудь.
4》 на що. Піддавати випробуванню, випробовувати властивості, якості, придатність чого-небудь до чогось.