Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
звичка
-и, ж. 1》 Певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для кого-небудь.
|| Властивість вдачі, характеру.
2》 Уміння, навичка, набуті тренуванням, тривалим досвідом.
3》 рідко. Те саме, що звичай 1).
4》 до чого, рідко. Те саме, що звикання.
-и, ж. 1》 Певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для кого-небудь.
|| Властивість вдачі, характеру.
2》 Уміння, навичка, набуті тренуванням, тривалим досвідом.
3》 рідко. Те саме, що звичай 1).
4》 до чого, рідко. Те саме, що звикання.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: звичка
матиме такий вигляд: Що таке звичка
матиме такий вигляд: звичка
матиме такий вигляд: Що таке звичка