звичайний
-а, -е.1》 Який нічим не вирізняється з-поміж інших, не має яких-небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; простий; ординарний.
|| Буденний, прозаїчний.
|| у знач. ім. звичайне, -ного, с. Те, що є буденним, прозаїчним.
2》 Який не має в собі нічого нового, несподіваного для кого-небудь; звичний.
|| Який вважається нормальним.
|| Загальноприйнятий.
|| Загальновідомий.
3》 Який завжди відбувається або часто буває, зустрічається, повторюється; постійний, повсякденний.
|| Характерний, типовий для кого-, чого-небудь.
Звичайні акції — акції, за якими дивіденди виплачуються з частини прибутку, що залишилась після сплати твердого процента власникам привілейованих акцій.
4》 розм. Вихований, ввічливий.
|| Уважний до кого-, чого-небудь, делікатний.
Звичайний ступінь грам. — назва форми прикметників або прислівників, що є вихідною в зіставленні з іншими ступенями порівняння.