звиняти
-яю, -яєш, недок. , звинити, -ню, -ниш, док. , розм. 1》 неперех. , перев. наказ. сп. Виявляти поблажливість, прощати провину; вибачати.
2》 перех. , рідко, чим. Виправдовувати чиїсь вчинки, поведінку чим-небудь.
3》 неперех. , тільки наказ. сп. , у знач. вставн. сл. Уживається: а) для вираження протесту, незгоди з ким-, чим-небудь; б) із введенням у мову не бажаних для кого-небудь слів.