звикати
і рідко ізвикати, -аю, -аєш, недок. , звикнути і рідко ізвикнути і звикти і ізвикти, -кну, -кнеш; мин. ч. звик і ізвик, -ла, -ло; док. 1》 перев. з інфін. Набувати звички робити що-небудь, поводитися певним чином.
|| Набувати навичок, уміння в чому-небудь, навчатися щось робити.
2》 до чого і з інфін. Переставати сприймати що-небудь як нове, незвичне, звикатися з чимось.
|| перев. до чого. Освоюватися з чим-небудь, пристосовуватися до чогось.
|| без додатка і до чого. Примирятися з чим-небудь небажаним, неприємним.
|| до кого. Переставати сприймати кого-небудь як чужого.
|| де кого. Відчувати прихильність, дружньо ставитися до кого-небудь, зживатися з кимось.