зварювання
-я, с. , тех. 1》 Дія за знач. зварювати і зварюватися.
2》 Спосіб з'єднування металевих (рідше пластмасових і скляних) частин через розплавлення країв, які з'єднуються.
|| Спосіб з'єднування металевих частин через їх розжарення і сковування.
Газове зварювання — зварювання плавленням, при якому для нагріву використовується тепло полум'я суміші газів, що спалюється за допомогою пальника.
Дугове зварювання — зварювання плавленням, при якому нагрів здійснюється електричною дугою.
Електрошлакове зварювання — зварювання плавленням, при якому для нагріву використовується тепло, що виділяється в процесі проходження електричного струму через розплавлений шлак.
Контактне зварювання — зварювання із застосуванням тиску, при якому використовується тепло, що виділяється в контакті зварюваних частин під час проходження електричного струму.
Точкове зварювання — контактне зварювання, при якому зварне з'єднання виникає між торцями електродів, що підводять струм і передають зусилля стискання.