Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
збаламучений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до збаламутити.
2》 у знач. прикм. Неврівноважений, легковажний.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: збаламучений


матиме такий вигляд: Що таке збаламучений