Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
заціплювати
-юю, -юєш, недок. , заціпити, -плю, -пиш; мн. заціплять; док. 1》 перех. Щільно стуляти (зуби, уста і т. ін.). Заціпити рота.
2》 неперех. і рідко перех. , безос. , кому і рідко кого, також з інфін. Відбирати здатність говорити.
Бодай тобі заціпило лайл. — уживається як побажання втратити здатність говорити.
3》 перех. Тримаючи що-небудь (у руці, в зубах), стискувати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: заціплювати


матиме такий вигляд: Що таке заціплювати