захоплений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до захопити.
|| захоплено, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. захоплений, -ного, ч. ; захоплена, -ної, ж. Людина, яку взяли у полон, силою затримали, позбавивши волі.
2》 у знач. прикм. Дуже радісний; збуджений, схвильований.
|| Який виражає захоплення, хвилювання, піднесення.
|| Сповнений радості; хвилюючий.