Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
заточувати
I -ую, -уєш, недок. , заточити, -точу, -точиш, док. , перех. , тех. Робити гострим; загострювати.
II -ую, -уєш, недок. , заточити, -точу, -точиш, док. , перех.
1》 діал. Закочувати.
2》 розм. Спричинювати втрату рівноваги.
3》 розм. Заносити вбік.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: заточувати


матиме такий вигляд: Що таке заточувати