Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
заставляти
I -яю, -яєш, недок. , заставити, -влю, -виш; мн. заставлять; док. , перех. 1》 Ставлячи що-небудь у великій кількості, покривати всю поверхню або заповнювати весь простір.
2》 Загороджувати, закривати когось, щось.
3》 діал. Ставити.
II -яю, -яєш, недок. , заставити, -влю, -виш; мн. заставлять; док. , перех.
Віддавати що-небудь у заставу кредиторові для забезпечення одержуваної позички.
III -яю, -яєш, недок. , заставити, -влю, -виш; мн. заставлять; док. , перех. , з інфін. , рідше з прийм. до і спол. щоб, аби, розм.
Примушувати виконувати що-небудь, ставати до якоїсь роботи.
I -яю, -яєш, недок. , заставити, -влю, -виш; мн. заставлять; док. , перех. 1》 Ставлячи що-небудь у великій кількості, покривати всю поверхню або заповнювати весь простір.
2》 Загороджувати, закривати когось, щось.
3》 діал. Ставити.
II -яю, -яєш, недок. , заставити, -влю, -виш; мн. заставлять; док. , перех.
Віддавати що-небудь у заставу кредиторові для забезпечення одержуваної позички.
III -яю, -яєш, недок. , заставити, -влю, -виш; мн. заставлять; док. , перех. , з інфін. , рідше з прийм. до і спол. щоб, аби, розм.
Примушувати виконувати що-небудь, ставати до якоїсь роботи.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: заставляти
матиме такий вигляд: Що таке заставляти
матиме такий вигляд: заставляти
матиме такий вигляд: Що таке заставляти