заслужений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заслужити.
2》 у знач. прикм. Який має заслуги (див. заслуга 1)).
|| Уживається в складі почесного звання, яке надається урядом за видатну діяльність у галузі науки, мистецтва, виробництва і т. ін. Заслужений артист. Заслужений працівник культури. Заслужений вчитель.
3》 у знач. прикм. Досягнутий сумлінною працею, відданим служінням людям, суспільству і т. ін.
4》 у знач. прикм. , перен. , жарт. Яким довго й часто користувалися (про предмети).
5》 у знач. прикм. Який відповідає чиїй-небудь поведінці, вчинкам; справедливий.