Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
запрошений
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до запросити I.
|| запрошено, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. запрошений, -ного, ч. ; запрошена, -ної, ж. Той (та), хто одержав куди-небудь запрошення.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: запрошений


матиме такий вигляд: Що таке запрошений