Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
заподіювати
-юю, -юєш, недок. , заподіяти, -ію, -ієш, док. , перех. Завдавати чогось, робити кому-небудь щось неприємне, тяжке, болюче.
|| Викликати щось, спричинятися до чого-небудь (зазвичай неприємного).
Заподіяти собі смерть — кінчити життя самогубством.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: заподіювати


матиме такий вигляд: Що таке заподіювати