заносити
I зан`осити-ошу, -осиш, недок. , занести, -су, -сеш; мин. ч. заніс, -несла, -несло; док.
1》 перех. Несучи, доставляти, приносити що-небудь кудись, комусь.
|| Уносити знадвору в яке-небудь приміщення.
|| у сполуч. зі сл. вітер. Робити чутним, відчутним (звуки, запахи); доносити.
|| у сполуч. зі сл. інфекція, зараза і т. ін., розм. Переносячи інфекцію, спричиняти яке-небудь захворювання.
2》 перех. Переміщати що-небудь в інше місце; відносити.
|| тільки док. , розм. Узяти без дозволу; забрати з собою.
|| перев. безос. Примушувати відхилитись, переміститись убік. Сани заносить.
|| кого, безос. і у сполуч. із сл. доля, чорт і т. ін., розм. Примушувати опинитись де-небудь.
3》 перех. Піднімати догори або відводити вбік (руку, зброю і т. ін.), наміряючись вдарити або готуючись виконати яку-небудь іншу дію.
4》 перех. Покривати чим-небудь сипким; засипати.
|| безос.
|| Заповнювати або покривати змитими часточками ґрунту, піску.
5》 перех. , розм. , рідко. Записувати кудись, у що-небудь.
6》 тільки недок. , неперех. , діал. Тхнути, відгонити чим-небудь.
|| безос.
7》 розм. , перен. Перевищувати міру в чому-небудь, заходити в чому-небудь дуже далеко.
II занос`ити
див. заношувати.