Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
заніміти
-ію, -ієш, док. 1》 Втратити здатність говорити, стати німим.
|| На деякий час замовкнути (від переляку, здивування, захоплення і т. ін.).
|| Перестати звучати, лунати (про звуки, мову і т. ін.).
|| безос.
2》 Втратити чутливість, здатність рухатися; затерпнути.
|| На деякий час зробитися нерухомим (від сильних переживань, горя, зворушення і т. ін.); завмерти.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: заніміти


матиме такий вигляд: Що таке заніміти