Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
заначити
-чу, -чиш, док. ; заначувати, -ую, -уєш, недок. ; перех. , розм. Затаїти (затаювати), приховати (приховувати).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: заначити


матиме такий вигляд: Що таке заначити