залишати
-аю, -аєш, недок. , залишити, -ишу, -ишиш, док. , перех. 1》 Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого-, що-небудь.
|| Вирушаючи звідкись, класти, поміщати щось де-небудь для когось.
2》 Віддавати, передавати у чиє-небудь користування, закріплювати за ким-, чим-небудь щось. Залишати в спадщину.
3》 Бути причиною появи, виникнення чого-небудь, спричиняти щось.
4》 Відкладати, зберігати щось для кого-, чого-небудь.
|| Не змінювати, зберігати в попередньому стані, положенні.
5》 Пропонувати кому-небудь або примушувати когось затриматися десь, не полишати якого-небудь місця і т. ін.
|| Затримувати на якій-небудь посаді; не звільняти з якоїсь посади.
6》 Іти, вирушати звідкись, покидати кого-, що-небудь.
|| Звільнятися з посади, йти з установи і т. ін.
|| Розлучатися з ким-небудь, позбавляти когось своєї уваги, любові, турботи і т. ін.
|| перен. Зникати, вичерпуватися (про силу, почуття і т. ін.).
Залишати за собою (позаду) — а) рухаючись уперед, віддалятися від кого-, чого-небудь; б) випереджати, перевершувати. **
Залишати на другому плані — вважати що-небудь другорядним, неосновним.
7》 також з інфін. Переставати, припиняти щось робити.
|| Припиняючи яке-небудь заняття, відходити від знаряддя, предмета дії.
|| перен. Відмовлятися від чого-небудь, забувати про щось.