закурити
I див. закурювати.II -ить і закуріти, закурить і рідко закуріє, док.
1》 Почати диміти, виділяти дим чи ароматичну речовину; задиміти.
2》 Огорнутися здійнятою курявою, здійнятим із землі снігом і т. ін., запилити.
3》 тільки закуріти. Вкритися кіптявою; закоптитися.
4》 Почати віяти, мести, здіймаючи сніг, куряву і т. ін. (про вітер, заметіль і т. ін.).
|| безос.
5》 Здійматися в повітря, стелитися, витися над землею (про дим, куряву, сніг і т. ін.).
|| безос.
6》 перен. Швидко піти, поїхати і т. ін., здіймаючи на своєму шляху куряву.