Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
закріпачений
-а, -е, іст. Дієприкм. пас. мин. ч. до закріпачити.
|| у знач. прикм.
-а, -е, іст. Дієприкм. пас. мин. ч. до закріпачити.
|| у знач. прикм.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: закріпачений
матиме такий вигляд: Що таке закріпачений
матиме такий вигляд: закріпачений
матиме такий вигляд: Що таке закріпачений