законний
-а, -е.1》 Який спирається на закон (у 1 знач. ), здійснюється або відбувається відповідно до закону.
|| Встановлений законом.
|| Який має право на що-небудь.
|| розм. Справжній, непідроблений.
Законний шлюб — шлюб, юридично оформлений відповідно до чинного закону. **
Законні платіжні засоби — грошові знаки, які згідно з діючим у країні законом є обов'язковими до приймання як засіб платежу на території даної країни (банківські білети центрального банку країни – банкноти, казначейські білети, розмінні монети).
2》 Який має підставу; справедливий.
|| Закономірний, природний.
3》 заст. Відповідний до звичаю, передбачений певним обрядом.
4》 перен. , розм. Такий, який потрібен, хороший.