Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
заколочувати
-ую, -уєш, недок. , заколотити, -очу, -отиш, док. , перех. 1》 Колотячи, розмішуючи що-небудь у рідині, готувати.
2》 перев. у спол. зі сл. спокій, перен. , розм. Порушувати спокій, викликати занепокоєння; баламутити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: заколочувати


матиме такий вигляд: Що таке заколочувати