Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
заколотник
-а, ч. 1》 Учасник заколоту (у 1 знач. ); бунтівник.
2》 розм. Той, хто порушує спокій людей, сіє між ними ворожнечу, чвари; баламут, підбурювач.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: заколотник


матиме такий вигляд: Що таке заколотник