заклятий
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заклясти 1), 2).
|| заклято, безос. присудк. сл.
2》 прикм. Такий, якого проклинають, засуджують, ненавидять; проклятий.
|| Який не припиняється, не послаблюється, довго не минає.
|| Запеклий, затятий.
|| Лютий, ненависний, непримиренний (про ворога).