заїзд
I -у, ч. 1》 Приміщення для зупинки, ночівлі проїжджих, із двором для підвод, коней і т. ін.
2》 Дорога, якою можна заїхати, в'їхати до чого-небудь, кудись.
II -у, ч.
1》 Дія за знач. заїжджати I, заїздити 1).
|| Одночасний приїзд групи людей куди-небудь (зазвичай до санаторію, будинку відпочинку і т. ін.).
2》 спорт. Один із турів у змаганнях, їзда на певну віддаль у гонках, скачках.
3》 перев. мн. , іст. Несподівані наїзди, наскоки на кого-, що-небудь.