Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
заіржавілий
заржавілий, -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до заіржавіти, заржавіти.
|| у знач. прикм.
заржавілий, -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до заіржавіти, заржавіти.
|| у знач. прикм.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: заіржавілий
матиме такий вигляд: Що таке заіржавілий
матиме такий вигляд: заіржавілий
матиме такий вигляд: Що таке заіржавілий