Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
заєць
зайця, ч. 1》 Невеликий полохливий звір родини гризунів, з куцим хвостом, довгими задніми ногами і довгими вухами.
|| розм. Заяче хутро.
|| розм. Заяче м'ясо.
Земляний заєць — те саме, що тушканчик.
Морський заєць — вид тюленя, що водиться в Білому морі.
2》 розм. Безквитковий пасажир або глядач у театрі, кіно і т. ін.
3》 розм. , рідко. Те саме, що зайчик 2).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: заєць


матиме такий вигляд: Що таке заєць