задній
-я, -є.1》 Який рухається, перебуває, міститься і т. ін. позаду, ззаду; прот. передній. Задні ряди. Задні двори.
Задній мозок анат. — частина головного мозку, розміщена між довгастим та середнім мозком; складається з мосту та мозочка.
Задній прохід анат. — дистальний відрізок прямої кишки, що закінчується задньопрохідним отвором.
|| у знач. ім. задній, -нього, ч. ; задня, -ньої, ж. Людина, яка рухається, стоїть і т. ін. позаду кого-, чого-небудь.
Пасти задніх — працювати, виконувати завдання гірше, повільніше за інших членів колективу, класу тощо.
2》 Обернений назад; зворотний (про напрям руху). Давати задній хід.
Заднім числом — через деякий час після події; з запізненням.