задзвонити
-дзвоню, -дзвониш, док. 1》 у що, чим і без додатка. Почати дзвонити, утворюючи звуки дзвона, дзвінка.
|| на що, до чого. Почати бити у дзвони, сповіщаючи про церковну службу.
|| Дзвінко заспівати (про птахів).
|| перен. , розм. Почати широко оповіщати про кого-, що-небудь.
2》 Видати звуки, схожі на дзвін; подзвонити, дзенькнути.