заганяти
I -яю, -яєш і рідко загонити, -ню, -ниш, недок. , загнати, зажену, заженеш; наказ. сп. зажени; док. , перех. 1》 Примушувати кого-, що-небудь увійти кудись, у щось; прот. виганяти.
|| розм. Наказувати кому-небудь, примушувати йти до якогось місця, в якесь приміщення і т. ін.
|| розм. Приводити, припроваджувати до якого-небудь місця.
2》 Гнати кудись далеко.
|| розм. Примушувати йти, виїжджати куди-небудь (зазвичай далеко) зі свого дому, краю і т. ін.; висилати.
|| розм. Відправляти або перевозити кого-, що-небудь у віддалене місце.
3》 тільки док. Виснажити, замучити до повної знемоги швидкою і довгою їздою (коней), гонитвою (дичину).
4》 розм. Глибоко застромлювати, вбивати у що-небудь із розгону, з силою.
|| З силою вкладати, втискувати.
5》 загонити, загнати, заст. Починати оранку загону, якої-небудь ділянки.
6》 тільки док. , фам. Продати, збути що-небудь.
II -яю, -яєш, док.
1》 неперех. Почати ганяти; забігати.
2》 перех. Дуже втомити, виснажити швидкою і довгою їздою (коней), гонитвою (дичину).
|| Виснажити, змучити роботою, багатьма дорученнями.