заворкотати
і завуркотати, -кочу, -кочеш і заворкотіти і завуркотіти, -очу, -отиш, док. 1》 Почати воркотати, вуркотати, воркотіти, вуркотіти (про голубів, горлиць і т. ін.).
2》 перен. Ніжно, лагідно заговорити.
3》 перен. , рідко. Забурчати, замурмотіти, виражаючи невдоволення.
4》 рідко. Почати муркотати (про котів).
5》 перен. , розм. Почати утворювати одноманітний приглушений звук – рокіт (перев. про механізм, мотор і т. ін.).