Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
заволікати
-аю, -аєш, недок. , заволокти і рідко заволікти, -очу, -очеш; мин. ч. заволок і заволік, -ла, -ло; док. , перех. 1》 Пересуваючись у просторі, закривати, затягувати, оповивати що-небудь (про хмари, дим, туман і т. ін.).
|| безос.
|| Покривати, застилати собою що-небудь.
2》 Затягати, притягати силою куди-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: заволікати


матиме такий вигляд: Що таке заволікати