Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
зав'язувати
-ую, -уєш, недок. , зав'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док. , перех. 1》 Робити вузол, з'єднувати, скріплювати кінці чого-небудь вузликом, петлею і т. ін.
|| Упаковуючи, ув'язуючи в що-небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів.
|| Обмотуючи, обв'язуючи чим-небудь, скріплювати кінці; перев'язувати.
|| Надівати, пов'язувати, стягуючи кінці вузлом.
Зав'язати косу (хустку) етн. — а) одружитися, вийти заміж; б) взяти заміж.
2》 перен. Починати які-небудь взаємні дії, розмови і т. ін., приступати до чогось.
|| Установлювати, заводити зв'язки, стосунки і т. ін.
|| розм. , рідко. Закладати, засновувати.
3》 Давати зародок, утворювати зав'язь (плоду, насіння).
4》 Припинити (припиняти) робити що-небудь; відмовитися (відмовлятися) від вживання або продовження чого-небудь.
|| Зав'язувати з кимось, чимось.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: зав'язувати


матиме такий вигляд: Що таке зав'язувати