забитий
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до забити 1-6).
Забите місце мед. — закрите механічне пошкодження тканин або органів без видимого порушення їхньої анатомічної цілісності; супроводжуються крововиливами, некрозом, розміжченням, асептичним запальним процесом; клінічними симптомами є біль, припухлість, синець та порушення функції.
|| забито, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. забитий, -того, ч.; забита, -тої, ж. Той (та), кого убили.
2》 прикм. Доведений до отупіння гнобленням, жорстоким ставленням; затурканий.