Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є [Ж] З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
журливий
-а, -е.1》 Який тужить, сумує, журиться; сумний, зажурений, печальний.
|| Який має схильність переживати за кого-небудь, турбуватися про кого-, що-небудь; турботливий.
|| Який виражає смуток, тугу, печаль; власт. людині, що журиться.
2》 Сповнений, пройнятий тугою, смутком.
3》 Який викликає, навіває тугу, смуток.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: журливий


матиме такий вигляд: Що таке журливий