Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
жужелиця
I -і, ж. 1》 Залишки після згоряння твердого палива; відходи при виплавці металу.
2》 діал. Нагар.
3》 Продукт згоряння металу.
II -і, ж.
Хижий жучок, що живиться комахами, молюсками, черв'яками та рослинами.
Хлібна жужелиця — смоляно-чорний з металевим блиском жук, що пошкоджує посіви хлібних рослин.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: жужелиця


матиме такий вигляд: Що таке жужелиця