жар
-у, ч. 1》 Розжарене вугілля, що горить без полум'я.
2》 Сильне тепло, що йде від чого-небудь нагрітого або розжареного.
|| рідко. Те саме, що жара 1). Пашіти жаром.
3》 розм. Підвищена температура тіла при захворюванні.
|| перен. Про збуджений стан людини, який викликається хвилюванням, страхом і т. ін.
Кидати в жар — сильно хвилюватися від неприємних переживань, страху і т. ін.
4》 перен. Про запальність, пристрасність, жагучість.
Завдавати жару — провчати кого-небудь, сварити і т. ін.
Піддавати жару — посилювати дію кого-, чого-небудь; надихати, спонукати до чогось.
Жар-птиця нар.-поет. — казковий птах із сліпуче виблискуючим золотавим, мов жар, пір'ям.