жаль
I жалю, ч. 1》 Важкий настрій, що викликається якоюсь невдачею, горем і т. ін.; сум, печаль, скорбота.
На [превеликий] жаль вставне словоспол. — виражає жалкування з приводу чого-небудь.
Завдавати жалю кому — засмучувати кого-небудь, наводити тугу, печаль на когось.
2》 Співчутливе ставлення до чийого-небудь горя, переживання; жалість, співчуття.
3》 перев. мн. Невдоволення з приводу чого-небудь; скарги, нарікання.
Мати жаль до кого — бути невдоволеним ким-небудь, нарікати на когось.
II присудк. сл.
1》 кого, чого. Про жалість (у 1 знач. ), співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода.
|| з інфін. і спол. що. Про співчуття, що виникає внаслідок чого-небудь; жалко.
|| на кого – що. Про почуття невдоволення, образи.
2》 кого, чого і з спол. що. Про почуття смутку, журби; жалко, шкода.
3》 чого і з інфін. Про небажання витрачати, віддавати що-небудь, позбуватися чогось.