Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ехо
невідм. , ж. 1》 У давньогрецькій міфології – німфа, покарана Герою за надмірну балакучість тим, що втратила здатність говорити і лише повторювала закінчення чужих слів.
2》 Те саме, що луна 1).
3》 муз. Художній прийом, що полягає в повторюванні звука, співзвуччя або музичної фрази з меншою силою звучання.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ехо


матиме такий вигляд: Що таке ехо