ефір
-у, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – найвищий шар чистого й прозорого повітря, в якому нібито жили боги.
2》 Далека височінь, безповітряний простір.
3》 Повітряний простір, у якому поширюються радіохвилі.
4》 хім. Органічна сполука, похідна якого-небудь зі спиртів, або спирту та кислоти; використовується у медицині, техніці, парфумерії.
5》 розм. Одна з назв діетилового спирту – безбарвної леткої рідини з характерним різким запахом.