Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д [Е] Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
естопель
-я, ч. , юр. Правовий принцип, згідно з яким особа втрачає право посилатися на які-небудь факти для обґрунтування своїх домагань (напр., на судове рішення, винесене раніше); застосовується також у міжнародному праві.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: естопель


матиме такий вигляд: Що таке естопель