Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
епіфора
-и, ж. , літ. Стилістичний прийом, який полягає у повторенні однакових виразів, слів або звукосполучень наприкінці суміжних чи близько розміщених рядків, строф і т. ін. для посилення виразності й мелодійності мови художнього твору; прот. анафора.
-и, ж. , літ. Стилістичний прийом, який полягає у повторенні однакових виразів, слів або звукосполучень наприкінці суміжних чи близько розміщених рядків, строф і т. ін. для посилення виразності й мелодійності мови художнього твору; прот. анафора.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: епіфора
матиме такий вигляд: Що таке епіфора
матиме такий вигляд: епіфора
матиме такий вигляд: Що таке епіфора